/Files/images/psih/image (4).jpg

БУЛІНГ. МИ ВСІ МОЖЕМО ДОПОМОГТИ ЦЕ ЗУПИНИТИ!

Щоб ефективно вирішувати проблеми, що виникають у дитячих та підліткових колективах, насамперед необхідно навчитися їх ідентифікувати, скільки різні захарактером проблеми потребують і використання різних методів їх вирішення.

Навідміну від звичайного конфлікту, булінг (та кібербулінг) характеризують такі ознаки:

  • систематичність (повторюваність) діяння— вчинення різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального, зокрема за допомогою засобів електронної комунікації) двічі табільше разів стосовно однієї йтієї самої особи;
  • наявність сторін— кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (занаявності);
  • умисні дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого;
  • дисбаланс (нерівність) сил— різниця у фізичному розвитку кривдника та потерпілого, рівні соціально-психологічної адаптованості, комунікаційних навичок, соціальному статусі, стані здоров’я (наявність інвалідності чиособливих освітніх потреб), ментальному розвитку тощо;
  • відсутність розкаяння вкривдника.

Навчайте школярів будувати дружні стосунки з оточуючими і розв’язувати конфлікти мирним шляхом!

Швидка та доречна реакція педагогів на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:

1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.

2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.

3. Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.

4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.

5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.

6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.

7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.

8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, розумійте їхні проблеми.

9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.

10. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.


/Files/images/psih/image (2).jpg

/Files/images/psih/6.jpg


/Files/images/psih/1590676293.jpg

/Files/images/psih/01-5.jpg

ЗАКОН ПРО БУЛІНГ: відповідальність за цькування у школі https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19


/Files/images/psih/1584530283.jpg

Що робити, якщо ваша дитина – агресор?

Булінг завдає фізичного та емоційного болю іншим дітям. Але дитині-агресору увага та допомога потрібні не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Якщо ви зрозуміли, що ваша дитина – булер, негайно дійте!

Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається.

З'ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як на них реагують інші діти.

Ви можете почути, що «всі так роблять» або «він заслуговує на це».

Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на фактах, а не на припущеннях.

Не применшуйте серйозності ситуації кліше на кшталт «хлопчики завжди будуть хлопчиками» або «глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти, природна частина дитинства».

Поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших.

До них відносять цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести. Діти-агресори заперечують булінг так довго, наскільки можуть.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може зашкодити не лише жертві, але й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників конфлікту.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка – серйозна проблема, і ви не будете терпіти це в майбутньому.

Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити насильство.

Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоби впевнитись — дитина прагне змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може лише посилити агресію і невдоволення.

Не слід концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, відсторонюється від почуттів іншої людини.

Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми дитини та розлади поведінки.

Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом. Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу. Це тривалий процес, над яким потрібно працювати.


/Files/images/psih/Без названия (1).jpg

МОЯ ДИТИНА Є ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ. ЩО МЕНІ РОБИТИ?

  1. Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.
  2. Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.
  3. Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між «донести», «пліткувати» чи «розповісти» і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого учня, а для того, що захистити всіх учнів.
  4. Домовтеся про зустріч для бесіди з учителем вашої дитини/підлітка, іншим вчителем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором чи заступником директора школи.
  5. Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом порядок дій.
  6. Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом школи не допомогли зупинити булінг, прийдіть до школи ще раз і поговоріть з директором. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.
  7. Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позашкільної діяльності чи спортивних заходів.
  8. Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не у школі.

ЯК Я МОЖУ ДОПОМОГТИ СВОЇЙ ДИТИНІ СПРАВИТИСЯ ІЗ БУЛІНГОМ?

Співпрацюючи зі школою, щоб допомогти своїй дитині чи підлітку подолати проблему булінгу, ви показуєте власним прикладом і відкрито заявляєте, що булінг – це погано.Незалежно від віку, ви можете допомогти, заохочуючи свою дитину говорити з вами про булінг і даючи такі поради:

  1. Зберігай спокій і обійди ситуацію.
  2. Розкажи дорослому, якому ти довіряєш – вчителю, директору, водію шкільного автобуса чи завідувачці їдальні про те, що трапилося, або повідом про це анонімно.
  3. Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що тиодинокий/
  4. полоска
  5. Кілька стратегій, які можуть допомогти покращити ситуацію і своє самопочуття, зумовлене тим, що відбувається:
  6. Уникай бешкетника й перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо задирака знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Запропонуй те ж саме своєму другу.
  7. Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв’язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються бешкетники. Це змушує їх відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч бешкетнику. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти.
  8. Дій хоробро, йди та ігноруй бешкетника. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись й піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість. Ігноруючи задираку, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.
  9. Розкажи дорослим про знущання. Учителі, директор школи, батьки можуть допомогти припинити знущання.
  10. Розповідай про це. Поговори з кимось, кому ти довіряєш, наприклад, із завучем, учителем, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради, і навіть якщо вони не можуть виправити ситуацію, це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.
  11. Усунь провокаційні фактори. Якщо розбишака вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, не бери його до школи.

/Files/images/psih/images.jpg

ДЕКІЛЬКА ПОРАД НА ВИПАДОК, ЯКЩО ВАС ЗАЛЯКУЮТЬ АБО ПЕРЕСЛІДУЮТЬ У МЕРЕЖІ:

  1. Повідомляйте про залякування в мережі, незважаючи на те, чи воно стосується вас безпосередньо. Блокуйте користувачів, які залякують або переслідують.
  2. Ніколи не відповідайте на такі коментарі, адже це може лише погіршити ситуацію. Хоча це й складно, спробуйте ігнорувати образи.
  3. Зберігайте та роздруковуйте образливі повідомлення, публікації, зображення чи відео, які ви отримали чи побачили.
  4. Занотовуйте дату та час публікації образливих повідомлень, а також будь-які дані про особу, яка їх опублікувала.
  5. Не передавайте відео чи повідомлення, метою яких є залякування в мережі, адже ви станете співучасником.
  6. Якщо вас постійно ображають, спробуйте змінити свій ідентифікатор користувача, псевдонім або профіль.
  7. Насамкінець, не ігноруйте випадки залякування інших осіб у мережі. Якщо ви натрапите на такий випадок, повідомте про це та запропонуйте свою допомогу.

/Files/images/psih/telefoni_doviri.png

Кiлькiсть переглядiв: 232

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.